У Києві науково-експертною конференцією розпочав роботу VI Саміт перших леді та джентльменів

У Києві відбулася науково-експертна конференція «Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість», яка відкрила програму VI Саміту перших леді та джентльменів «Світ–2026: Віднайти опору в часи невизначеності». Участь у заході взяли перша леді України Олена Зеленська, перша леді Литви Діана Наусєдєнє та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар.

Науково-експертну конференцію організовано Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської, у співпраці з Інститутом національної стійкості та безпеки, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Понад 200 українських та іноземних експертів, науковців, представників державних інституцій, міжнародних організацій, бізнесу, громадянського суспільства та сектору безпеки, а також з кожного регіону України зібралися у Києво-Печерській лаврі. Це один із найдавніших інтелектуальних центрів України. Уже з кінця XI століття тут розвивалися літописання, мистецтво й медицина. 

З Києво-Печерською лаврою пов’язані традиція, яка дала Україні «Повість временних літ», імена Нестора Літописця, Аліпія Печерського та Агапіта Печерського. У XVII столітті Лавра стала одним із найбільших просвітницьких осередків України: тут розвивалося книгодрукування, працювали вчені, письменники й митці, а Лаврська школа Петра Могили стала основою Києво-Могилянської академії. Саме тут сформувалася традиція поєднувати духовне осмислення світу із книжністю, освітою, науковим пошуком і практичним служінням людині. Ця тяглість стала важливою частиною задуму науково-експертної конференції. Впродовж століть Лавра переживала руйнівні атаки, спроби привласнення та історичні потрясіння. Вона відроджувалася і продовжувала виконувати роль простору духовного, культурного та інтелектуального життя України. Сьогодні у цих стінах українські та міжнародні експерти зібралися для діалогу про те, що дає людині, суспільству та державі силу вистояти, відновитися і створити майбутнє.

«В усі часи наука давала відповіді на ті питання, які так гостро і болюче поставали перед людством. І тепер спільні всебічні та системні напрацювання найкращих фахівців з різних галузей здатні дати низку якісних ідей для подальшого руху вперед – успішного, впевненого, здорового».

Стійкість як предмет міжнародного дослідження

«Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість» об’єднала представників різних країн, професійних середовищ і наукових шкіл. Її мета – зіставлення досвіду різних суспільств та пошук спільних механізмів стійкості, які допомагають проходити через війну, катастрофи, невизначеність і масштабні суспільні трансформації.

Під час дискусії «Мозаїка досвідів: механізми стійкості» під модерацією Андрія Зелінського – публічного інтелектуала, автора книжок про стійкість і служіння, військового капелана УГКЦ – досвідом проживання криз поділилися експерти з Фінляндії, Словенії, Литви, США. Учасники говорили про різні механізми суспільної стійкості: внутрішню силу людини, готовність до криз, соціальний капітал, взаємну довіру, здатність громад до самоорганізації, інституційну адаптивність та моделі суспільної безпеки. Окрему увагу приділили питанню, як досвід окремих людей і громад може ставати основою для ширших суспільних практик.

Під час дискусії «Українська стійкість: досвід, уроки, рішення» українські експерти розглядали стійкість через різні виміри життя країни: досвід фронту, філософію, зв’язок людини із землею та громадою, систему охорони здоров’я, демографічну перспективу, ментальне здоров’я та те, як індивідуальний та колективний досвід країни у війні може вплинути на науку про стійкість – і в Україні, і в світі. Розмову модерувала Оксана Збітнєва, директорка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.

Начальник 84-го центру психологічної підтримки 3-го армійського корпусу, підполковник, к.б.н., доцент Віктор Комаренко говорив про механізми функціонування людини під екстремальним тиском та уроки фронту для суспільства. Філософ, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, професор Української Євангельської Теологічної Семінарії Олександр Філоненко порушив питання щастя, сенсу й добробуту в умовах катастрофи. Керівниця служби КСВ Kernel та директорка БФ «Разом з Kernel» Лілія Марачканець розкрила тему сили коріння – зв’язку із землею, людьми, громадами та відповідальності за майбутнє. Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко представив розвиток репродуктивних технологій як довгостроковий інструмент збереження людського потенціалу. Представник ВООЗ, Голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт зосередився на українському досвіді, який може стати джерелом рішень для інших країн.

У цій розмові особливо виразно прозвучала думка про Україну, де одночасно випробовуються нові підходи у медицині, ментальному здоров’ї, реабілітації, цифровізації, роботі громад та міжсекторальній взаємодії, які наука може зібрати в лабораторію сучасної стійкості.

Український досвід у цій перспективі набуває нового масштабу: практика може ставати предметом дослідження, дослідження – доказовою моделлю, а модель – основою для міжнародного поширення.

«Ми почули різні мови стійкості: фронт, філософія, земля і громада, здоров’я та демографія, міжнародний досвід. Але всі вони зрештою говорять про одне – як зберегти людину, спільноту і здатність країни рухатися далі».

Софійність – українська філософія життя

Однією з центральних подій міжнародного діалогового майданчика про стійкість стало явлення Софійності як української філософії життя. 

Так, представлено Маніфест «Софійність. Українська філософія життя». Автори маніфесту:

• Олександр Філоненко, філософ, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, професор Української Євангельської Теологічної Семінарії
• Наталія Кривда, культурологія, докторка філософських наук, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, голова наглядової ради Українського культурного фонду
• Андрій Зелінський, священнослужитель УГКЦ, співзасновник Української академії лідерства, військовий капелан, автор книг
• Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки, докторка наук з державного управління, професорка КНУ імені Тараса Шевченка
• Отець Георгій Коваленко, кандидат філософських наук, священник Православної Церкви України, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості

Підписанти маніфесту:

• Блаженніший Святослав, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
• Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, правозахисниця та адвокатка. Лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року
• Мирослав Маринович, колишній політв'язень (1977-1987), радник ректора УКУ, член ІГ «Першого грудня», почесний президент Українського ПЕН
• Йосиф Зісельс, співпрезидент асоціації єврейських організацій та общин України. Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України. Учасник ІГ «Першого грудня»
• Саід Ісмагілов, Старший лейтенант Збройних сил України, колишній муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», один з мусульманських духовних лідерів України
• Ярослав Грицак, Професор, Український Католицький Університет
• Ахтем Сеітаблаєв, режисер, актор, телеведучий, громадський діяч, Заслужений діяч мистецтв України, Заслужений артист Автономної Республіки Крим
• Орися Демська, українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України, перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови (2020–2022).

У маніфесті Софійність постає як жива практика, що допомагає людині, громаді та інституції зберігати цілісність, навчатися з досвіду, створювати нові рішення та діяти в умовах кризи. Її основою названо три взаємопов’язані опори: волю до життя, силу до боротьби та мудрість до навчання. Джерело Софійності – тисячолітній український культурний досвід, у якому поєдналися різні історичні епохи, традиції та практики самоорганізації. Водночас український досвід запропоновано для ширшого міжнародного діалогу.

«Софійність – це здатність відчувати реальність розумом і серцем: віднаходити невидимі сенси у видимих подіях, співвідносити рішення з цінностями та втілювати розуміння у відповідальну дію. Софійність поєднує традицію й інновацію, свободу й відповідальність, адаптацію й опірність, силу й мудрість».

Початок роботи міжнародної експертної ради

Важливим практичним результатом зустрічі стало започаткування роботи міжнародної експертної ради з питань стійкості.

Оксана Збітнєва, директорка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, та Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки України, оголосили про початок роботи нового міжнародного експертного формату.

Його завдання – перевести міжнародний обмін досвідом у системну роботу: досліджувати механізми стійкості, систематизувати накопичені знання, розвивати міждисциплінарні підходи та створювати практичні рішення для громад, інституцій, урядів.

За результатами дискусій у Лаврі українські та іноземні учасники вже сформували ідеї, рамки й алгоритми для майбутніх дослідницьких проєктів та спільних ініціатив.

Наступним кроком має стати формування широкого міжнародного наукового кластера зі стійкості – середовища для спільної роботи науковців, університетів, академічних спільнот та міжнародних інституцій.

«Сьогодні жодна країна не має монополії на відповіді на глобальні виклики, але разом ми можемо створити знання, які допоможуть людям і суспільствам у всьому світі».

Від книжності XI століття – до науки XXI століття
Від досвіду України – до спільного знання всього світу
Від стійкості як пережитого досвіду – до стійкості як науки про майбутнє