Чому сумувати — це нормально
Сум — це нормально
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», сум є однією з ключових емоцій, які зараз відчувають українці. І це — нормально, адже після повномасштабного російського вторгнення життя сильно змінилося. Є безліч порад, як радіти та продовжувати повноцінно жити під час війни, однак важливо пам’ятати, що неможливо бути в порядку щодня. Деколи варто дозволити собі посумувати.
Що таке сум?
Сум — це одна з шести базових емоцій людини. Він проявляється реакцією на різноманітні фактори, повʼязані з втратою, розчаруванням або невдачею. Сум має безліч відтінків, серед яких — жаль, горе, туга, пригніченість, розчарування, відчай та відчуття безпорадності.
Сум проявляється по-різному. Це може бути певна поведінка (соціальна ізоляція, повільна хода), певний вираз обличчя (опущені повіки), фізіологічні зміни (частота ударів серця), зміни когнітивних процесів (песимістичні прогнози, зациклення на минулому).
Якщо я сумую, чи означає це, що в мене депресія?
Сум не завжди свідчить про депресію. Депресія — це розлад ментального здоровʼя, одним із ключових проявів якого є постійний пригнічений стан та втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення.
Відчувати сум час від часу — це нормально. Особливо в період війни, коли вам може бракувати дому, близьких, радощів довоєнного життя.
Пам’ятайте, що ви маєте право на сум незалежно від того, де перебуваєте: в Україні чи за кордоном. Вплив російської військової агресії проти України відчуває кожен другий у всьому світі.
Якщо ви помічаєте, що відчуття суму є постійним, зверніться до свого сімейного лікаря. Сімейний лікар, який пройшов навчання ВООЗ mhGAP, надасть вам психологічну підтримку.
Ви також можете звернутися до психолога чи психотерапевта. Для пошуку фахівців скористайтеся онлайн-картою Національної служби здоровʼя України. Знайти список перевірених організацій вам допоможе платформа «Ти як?», створена в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Мені здається, що сум робить людину слабшою. Чи це справді так?
Ні, це один із поширених міфів про сум. Відчуття суму не свідчить про психологічну слабкість людини чи нездатність адаптуватися до складних обставин.
Як пише The Washington Post, дослідження показали, що прийняття так званих негативних емоцій, а не уникнення або ігнорування їх, може бути більш корисною стратегією для підтримки ментального здоров’я людини в довгостроковій перспективі. Наприклад, одне з досліджень виявило, що люди, які зазвичай уникають визнавати складні емоції, можуть у підсумку почуватися гірше.
Як проживати сум?
Немає універсальної стратегії взаємодії з емоціями. Пам’ятайте, що важливо тестувати різноманітні способи та шукати ті, які найкраще підходять саме вам. Корисними можуть бути такі техніки:
Назвіть, що саме ви відчуваєте. Зупиніться та спробуйте визначити, який відтінок суму ви відчуваєте. Це може бути відчуття безнадійності, скорботи, пригнічення чи туги. Після цього спробуйте визначити, наскільки сильно ви відчуваєте цю емоцію. Скористайтеся шкалою від 1 до 10, де десять — це її найсильніший прояв.
Прийміть свої відчуття. Пам’ятайте, що жодна емоція не визначає того, якою людиною ви є. Наприклад, туга за рідною домівкою не свідчить про те, що ви недостатньо гнучкі чи не вмієте адаптуватися до нових умов. Старайтеся не оцінювати, а спостерігати за емоцією. Буває, що вона спричиняє почуття провини чи сорому. Однак пам’ятайте, що ви маєте право відчувати будь-які емоції.
Дозвольте собі виражати сум. Нереалістично очікувати, що ви будете позитивно налаштовані цілодобово та завжди готові до труднощів. Сум також потребує вираження в безпечний для вас та інших спосіб. Наприклад, побути наодинці, поспівати ліричні пісні, почитати поезію, помалювати або ж поплакати.
Уникайте деструктивних способів для проживання емоцій, як-от алкоголь, куріння, наркотики, заїдання / недоїдання чи надмірне завантаження себе роботою.
Уникайте токсичної позитивності. Токсична позитивність — це прагнення шукати позитив у будь-якій ситуації, ігноруючи складні емоції. Токсичну позитивність не варто плутати з оптимізмом. Він допомагає людині знайти сили для подолання труднощів, не применшуючи їхньої складності. Тому ставтеся до себе з доброзичливістю — шукайте способи самодопомоги, однак не знецінюйте свого досвіду.