Пошук психологічної допомоги в Україні: з чого почати?

Пошук допомоги — не прояв слабкості

За оцінками експертів, з початку повномасштабного вторгнення 40-50 % населення України потребує психологічної підтримки різного ступеня інтенсивності. Ми переживаємо травматичний досвід, який може лишити по собі слід та вплинути на якість життя.

Попри це, чимало людей вважають звернення за психологічною допомогою проявом слабкості та нездатності впоратися зі своїми проблемами. Але це не так: кожна людина в будь-який момент життя може потребувати підтримки свого ментального здоров'я. А переконання, що ваші емоції або почуття не варті уваги, потрібно відкинути, адже це є проявом самостигматизації. 

До того ж таку підтримку не варто асоціювати лише з лікуванням чи важкими розладами. Наприклад, психотерапію можна також розцінювати як інструмент для розвитку. Нам властиво прагнути зрозуміти власне життя та свою роль у світі. У всіх цих випадках важливо мати підтримку кваліфікованого спеціаліста, а не лише родини чи друзів, оскільки їхня думка буде суб’єктивною. Ба більше, у деяких випадках допомога фахівця вкрай необхідна.  

З чого почати та з якими проблемами можуть допомогти спеціалісти

Залежно від типу запиту, можна звернутися до сімейного лікаря, який у разі необхідності скерує до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Щоб полегшити доступ пацієнтів до послуг з ментального здоров’я, в Україні діє програма mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) — глобальна програма ВООЗ. За цією програмою сімейних лікарів навчають розпізнавати проблеми з ментальним здоров’ям і надавати базову допомогу. До них можна звертатись, коли ви відчуваєте тривогу, маєте розлади сну чи харчування, депресивний стан тощо.

Це зовсім не означає, що сімейні лікарі замінять вузьких спеціалістів. Але вони допоможуть діагностувати проблеми та, за потреби, вчасно направити до фахівців. 

Знайти лікаря можна на спеціальній мапі на сайті НСЗУ. Аналогічні дані допоможуть знайти оператори «гарячої лінії» НСЗУ за номером 16-77.

Якщо ж ви відчуваєте потребу у самовизначенні, труднощі у спілкуванні з людьми чи кризу у стосунках з близькими, то з цим краще звернутися до психолога. Формат консультацій може бути груповий чи індивідуальний. Психолог допомагає людині в самодослідженні у формі консультування, діагностики, корекції, тренінгів.

Що варто дізнатися до початку співпраці

Людина, що звернулася до психолога чи до психолога-психотерапевта, є його клієнтом, а не пацієнтом. Психолог надає послугу, але не вимагає від клієнта виконання його настанов і порад. Це означає, що відповідальність за кінцевий результат лежить не тільки на фахівцеві, а й на його клієнті. Водночас відповідальність за вплив медикаментів та курсу лікування несе насамперед лікар.

Найчастіше люди обирають психолога або психотерапевта за рекомендаціями. Але важливо, щоб спілкування з фахівцем було комфортним для вас. Тому перед початком терапії можна уточнити у спеціаліста інформацію про його стаж, напрямок роботи, освіту. Цілком нормально поставити особисті питання, якщо вони у вас є. Наприклад, про сімейний статус чи вік. 

Ось деякі базові запитання, які можна поставити психологу / психотерапевту перед початком співпраці: 

• За яким методом ви працюєте?
• Чи є ви членом відповідної асоціації?
• Яку освіту маєте?
• Яка доказова база та ризики методів, з якими ви працюєте?
• Який досвід вашої практики та який результат отримали ваші клієнти?
• Чи проходите ви власну терапію та супервізію (регулярні консультації з робочих питань зі старшим колегою)? 
• Чи працюєте ви із запитами / симптомами (якщо вони наразі окреслені) подібними до моїх? 

Як зрозуміти, чи терапія вам допомагає

Вибір психолога чи терапевта — це завжди ризик. Навіть у випадку належної допомоги результат може не бути помітним одразу. Водночас варто звертати увагу на деякі ознаки, які свідчать, що ви потрапили до некваліфікованої людини. Серед них:

• обіцянки розв'язати проблеми швидко та без зусиль із вашого боку;
• пропозиції зробити вас «хорошим / хорошою», а також навчити відчувати «правильно»;
• заборона на прояв негативних емоцій, культивування «позитивного мислення»;
• відсутність беззастережного прийняття ваших почуттів, емоцій, стану;
• спроби «змінити» вас у той спосіб, який видається вірним психологу / психотерапевту.

Щоб краще зрозуміти себе після першої сесії, можна поставити собі питання на кшталт: чи побачив я зацікавленість фахівця? Чи відчував фізичний або емоційний дискомфорт? Чи почув і зрозумів мене спеціаліст?

Сум, злість, роздратування, нудьга та інші негативні емоції можуть проявлятись саме під час роботи з неприємним досвідом або переживаннями. Це не причина змінювати фахівця, але про це варто йому повідомити. Іноді саме такі відчуття з’являються напередодні якісних змін.

Варто розуміти, що у будь-якого фахівця із ментального здоров’я немає телепатичних здібностей і вміння «бачити наскрізь». Тому розвиток довірливих стосунків із спеціалістом вимагає певного часу.