Іпохондрія, або чому я постійно здаю аналізи

Не просто турбота про самопочуття

Вас турбує постійне занепокоєння про можливе серйозне захворювання? Це змушує постійно перевіряти симптоми в інтернеті та записуватися до лікарів? Так може проявлятися іпохондрія, або розлад тривоги за здоров’я.

Іпохондрія — це не просто турбота про своє самопочуття. Це нав’язливе, ірраціональне занепокоєння та/або неправильна інтерпретація незначних відчуттів у тілі як симптомів серйозного захворювання. Важливо вчасно розпізнати іпохондрію та звернутися по допомогу, оскільки такий стан може суттєво знижувати якість життя. 

Що таке іпохондрія?

Іпохондрія, або розлад тривоги за здоров’я, — це надмірне занепокоєння людини щодо можливих серйозних фізичних чи ментальних захворювань. Люди з іпохондрією відчувають постійне занепокоєння за своє здоров’я попри результати медичних оглядів чи лабораторних досліджень.

Не всі хвилювання про стан здоров’я є іпохондрією. Наприклад, під час пандемії COVID-19 страх заразитися коронавірусом був нормальною реакцією, завдяки якій люди дотримувалися правил безпеки. Однак при іпохондрії занепокоєння та надмірна пильність за свій стан не зникають навіть тоді, коли об’єктивних причин для хвилювання немає.

Під час виникнення будь-якого незрозумілого відчуття в тілі чи думки про можливе захворювання люди з іпохондрією, як правило, звертаються по медичну допомогу. Вони просять направлення на лабораторні аналізи та сумніваються в професійності лікарів, які не виявили жодного відхилення.

Однак така надмірна пильність щодо здоров’я може негативно впливати на стосунки з близькими та погіршувати продуктивність. Якщо людина постійно проходить медичні обстеження, це також може мати суттєвий вплив на її фінансову ситуацію.

Причини іпохондрії

Причини виникнення іпохондрії до кінця не вивчені. Вчені вважають, що це хронічний рецидивний розлад, який зазвичай розвивається в юності або в ранньому зрілому віці. У дітей іпохондрію встановлюють рідко.

Прояви іпохондрії

Іпохондрія проявляється на чотирьох рівнях, які утворюють підтримувальні цикли надмірного занепокоєння та пильності про своє здоров’я:

• Когнітивний. Людина приділяє багато уваги тривожним думкам та відчуттям, аналізує інформацію щодо свого здоров’я або ж постійно оцінює ризики захворіти. Будь-які зміни в самопочутті, навіть незначні, вона може трактувати як ознаки серйозної хвороби. Також людина з іпохондрією може вважати себе хворою.

• Емоційний. У людини виникає постійне відчуття занепокоєння, тривоги, або ж трапляються напади сильного страху, які супроводжуються фізичними симптомами (підвищеним серцебиттям, нудотою чи запамороченням).

• Поведінковий. Людина починає діяти так, щоб знизити свої переживання та нав’язливі думки. Вона може перевіряти симптоми в інтернеті, звертатися до різних лікарів, уникати потенційно небезпечних місць або обмежувати фізичні навантаження.

• Фізичний. Людина постійно сфокусована на своєму тілі: прислухається до відчуттів чи перевіряє наявність симптомів.

Доступні методи лікування іпохондрії

Хоча розлад тривоги за здоров’я вважають хронічним, є ефективні методи полегшення його проявів. До них належать когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та медикаметозне лікування.

Когнітивно-поведінкова терапія є першою лінією допомоги при розладі тривоги за здоров’я. Це — науково обґрунтований метод психотерапії. Ціль когнітивно-поведінкової терапії при іпохондрії полягає в тому, щоби покращити здатність людини толерувати певний рівень занепокоєння щодо здоров’я та опанувати техніки самодопомоги. Також КПТ навчає розрізняти нормальні соматичні відчуття від симптомів, при яких варто звернутися по допомогу.

Я помічаю в себе прояви іпохондрії. Куди звертатися по допомогу?

Запишіться на візит до свого сімейного лікаря. Він допоможе виключити медичні стани, які мають схожі з іпохондрією ознаки. Якщо сімейний лікар пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP, він також зможе надати вам послугу з ментального здоров’я. За потреби та за вашої згоди сімейний лікар може скерувати вас до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Ви також можете знайти фахівців із ментального здоров’я самостійно. Для цього скористайтеся онлайн-картою Національної служби здоров’я. Там ви знайдете перелік психологів, психотерапевтів та психіатрів у державних медзакладах. Або ж зателефонуйте за номером 16–77 гарячої лінії НСЗУ. Оператори знайдуть найближчий медзаклад, де ви зможете отримати послугу з ментального здоров’я.