Українці відчувають стрес і тривогу, але обирають конструктивні копінгові стратегії реагування на ці стани
Рівень задоволеності власним психологічним станом продовжує знижуватися: якщо у 2022 році він становив 41%, то на початок 2025 року впав до 36%.
Це результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження, проведеної у грудні 2024-січні 2025 року компанією 4Service у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської. Загалом, це дослідження проводиться починаючи із 2022 року.
Щодо емоцій, то серед опитаних українців продовжують залишатись високими рівні втоми, напруженості, страху та роздратування. Емоції, що свідчать про психологічний стрес, такі як безсилля, розчарування та відчай, теж актуальні для українців на початку 2025 року.
Війна та пов'язані з нею виклики залишаються основним джерелом психологічного напруження. 83% опитаних відчувають високий рівень стресу, причому 78% безпосередньо пов'язують це з повномасштабним російським вторгненням. Фінансові складнощі турбують 52% населення, а соціально-політична ситуація викликає занепокоєння у 47% респондентів.
Найбільшими аспектами занепокоєння через війну залишаються безпека близьких (зростання до 74% у четвертій хвилі) та ризик для життя і можливість отримати травми (54%). Також частка респондентів, які хвилюються через втрату джерела доходу, склала 39%.
Останнім часом респонденти найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%) та роздратування чи злість (44%).
Разом з тим українці демонструють здатність до конструктивного подолання стресу. Замість деструктивних практик, люди обирають такі способи підтримки ментального здоров'я як спілкування з друзями чи сім’єю (36%), перегляд фільмів (35%) та прослуховування музики (30%). Відмітимо, що сидіння і Інтернеті залишається головною стратегією відволікання від стресу, її використовує 40% опитаних.
Особливо позитивною є тенденція до зменшення стигматизації психологічної допомоги. Частка тих, хто звертається до психолога за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року. Водночас, запит на психологічну підтримку суттєво збільшився — з 41% до 71%.
Основними бар’єрами звернення за психологічною допомогою є впевненість у власній здатності впоратися самостійно (39%) та сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти за допомогою до спеціалістів (36%). Інші бар’єри, такі як недовіра до психологів або сором, залишаються менш поширеними, але також помітними.
Як і в попередніх хвилях, у четвертій хвилі дослідження респонденти визначили основними групами, що найбільше потребують психологічної допомоги, військових (68%) та тих, хто втратив близьких унаслідок війни (65%). Також значна увага приділяється цивільним, які пережили бойові дії (42%) або перебували в окупації (41%). Ці результати підкреслюють фокус суспільства на підтримці тих, хто безпосередньо пережив найсильніший потенційно травматичний досвід війни.
Результати дослідження свідчать, що найбільшою довірою у питаннях ментального здоров’я користуються професійні психологи та психотерапевти, як на особистих консультаціях (32%), так і на безкоштовних гарячих лініях (24%). Також залишається високою довіра до матеріалів міжнародних та українських організацій у цій сфері (24%) і до людей із власним досвідом вирішення ментальних проблем (29%). Значно менше довіри викликають фармацевти, блогери чи парафіяни церкви, що свідчить про переважне звернення українців до професійних та авторитетних джерел інформації.
Респонденти вказують на потребу в покращенні доступу до послуг з ментального здоров’я (66%) як основний пріоритет для цієї сфери. Велика увага у відповідях респондентів також приділяється потребам в навчанні навичок самодопомоги та першої психологічної допомоги (59%), в отриманні більшої кількості інформації через онлайн-ресурси, тренінги та курси (54%). Такі дані корелюються з першочерговою орієнтацією респондентів на самодопомогу в питаннях ментального здоров’я.
Довіра до онлайн-послуг з ментального здоров'я варіюється серед респондентів. Більшість з них надають перевагу спілкуванню з людиною — фахівцем з ментального здоров'я безпосередньо (36%).
86% українців вважають, що тему ментального здоров'я слід обговорювати більше, на початку 2024 року так вважали 75%. Це свідчить про суттєвий ріст запиту на інформацію про ментальне здоров'я. Щодо особистого оточення, 41% респондентів у 2025 році зазначили, що в їхньому середовищі стали більше говорити про це питання, порівняно з 35% на початку 2024 року.
Прослідковуються позитивні зміни в ставленні суспільства до теми ментального здоров’я. На початок 2025 року більше респондентів сказали, що помітили більш позитивне ставлення до цієї теми (з 27% до 35%).
В українському суспільстві позитивно змінюється ставлення до людей, які мають труднощі з ментальним здоров'ям. Відчуття бажання допомогти або хоча б поговорити зросло — на момент опитування 4 хвилі його мали 73%, що вказує на більшу готовність підтримати таких людей та покращення розуміння і підтримки серед населення людей з проблемами ментального здоров'я. Більшість респондентів висловлюють підтримку та розуміння до людей із проблемами ментального здоров’я, акцентуючи на важливості співчуття замість критики (92%). Водночас близько половини (47%) вважають, що люди можуть самостійно подолати такі проблеми. Також значна частина готова допомагати навіть малознайомим людям із труднощами у цій сфері (74%).
Більше інформації про результати дослідження дивіться на платформі «Ти як?».
Довідково
Четверта хвиля дослідження проводилася у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація Пакт.
Четверта хвиля дослідження мала на меті оцінити динаміку стану ментального здоров’я українців та ставлення до психологічної допомоги у порівнянні з показниками 2024, 2023 та 2022 року.
Опитування було проведено компанією методом анонімного онлайн-опитування. Онлайн-панель 4Service відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.
Період проведення опитування: 1 хвиля — 22-26 вересня 2022, 2 хвиля — 18-20 жовтня 2023, 3 хвиля — 10-15 січня 2024, 4 хвиля — 12 грудня 2024 — 04 січня 2025. Розмір вибірки: 1 хвиля — 2 001 респондент, 2 хвиля — 2 000 респондентів, 3 хвиля — 2 423 респондентів, 4 хвиля — 2002 респондента.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» — ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.